| Новина |
|
|
|
|
ШОПЕН 2020
27 жовтня 2020, вівторок
Поширити у Facebook
Цього року увесь музичний світ відзначає 210-річчя від дня народження Фридерика Шопена. Україна приєднується до вшанування великого композитора- романтика концертами, серед яких традиційно виділяються проєкти, організовані Фундацією Pro Musica Viva в особі диригента і великого подвижника в царині академічної музики - Романа Реваковича, який вже більше 30 років активно підтримує музичний діалог між Україною та Польщею.
Протягом жовтня-листопада на філармонічну публіку чекають три концерти у Львові (9.10), Києві (28.10) та Хмельницькому (20.11).
Програма цих концертів складається з Концерту No1 для фортепіано з оркестром мі мінор Фридерика Шопена (1830); Серенади для струнних Мєчислава Карловіча (1897) та твору "Орава" для камерного оркестру Войцєха Кіляра (1986). У концерті візьме участь молодий польський піаніст Томаш Марут, який перебуває під мистецькою опікою Інституту імені Фридерика Шопена в рамках програми "Молоді таланти" та Оркестру Львівської національної, а згодом Національний симфонічний оркестр України та Оркестр Хмельницької філармонії. Диригент - Роман Ревакович.
Доля відзначила Шопена печаткою геніальності, а сучасність залишила в його свідомості неминущий слід. Композитор народився в епоху Наполеона, дорослішав у Варшаві напередодні листопадового повстання поляків проти царської Росії, але в дні повстання у 1830 році знаходився вже на чужині - у Відні і Німеччині. Зрештою польський композитор осів в Парижі - культурній столиці Європи того часу - ні на хвилину не забуваючи про Польщу. Йому радили писати опери і симфонії, щоб піднятися до рівня визнаних композиторів, а Шопен піднявся, пишучи майже тільки для одного інструмента - фортепіано, віддаючи перевагу не монументальним жанрам, а мініатюрам - танцям, ноктюрнам, баладам, прелюдіям. Знамениті піаністи його часу прагнули великих залів, підкоряючи публіку гучними, ефектними п'єсами і віртуозною технікою, а Шопен любив м'яке, тихе звучання, приділяючи неабияку увагу найтоншим нюансам виконання, і вважав за краще камерні зали. Концерти стали першими значними творами, які Шопен створив після закінчення навчання. Твори були представлені музичній еліті Варшави, а потім - широкій публіці в Театрі Народовому. Рецензент Стефан Витвицький, який слухав прем'єру Концерту e-moll, писав: "Фридерик Шопен створив другий великий концерт […] Цей твір генія". Він створювався під впливом першого кохання композитора до Констанції Гладковської та представляє тип романтичного концерту. Саме його ми і почуємо у виконанні українського оркестру та польського піаніста - лауреата багатьох міжнародних конкурсів, зокрема IV премії 50-го Польського національного конкурсу піаністів Фридерика Шопена у Варшаві-2020.
З легкої диригентської палички Романа Реваковича музика композитора, диригента і... піонера польського альпінізму Мєчислава Карловіча - звучатиме в Україні не вперше. Завдяки своїм симфонічним творам Карлович зайняв в неоромантичному напрямку музики Європи початку ХХ століття одне з найпомітніших місць. Якби він не загинув у віці тридцяти трьох років під лавиною, зміг би створити ще багато видатних творів, проте його звершення в області симфонічної музики і так залишаються унікальні.
Ім'я сучасного польського композитора Войцеха Кіляра - також не випадкове у цій програмі, адже народився він у 1932 році у Львові. Один з найбільш значних - поряд з Лютославським, Пендерецьким і Гурецьким - польських композиторів другої половини XX століття. Більш широкому загалу композитор відомий за музику до більш ніж 160 фільмів, серед яких: "Земля обітована" Aнджея Вайди, майже всі фільми Kшіштофа Зануссі, "Дракула" Френсіса Форд Копполи, за яку отримав премію Американського товариства композиторів, авторів і продюсерів ASCAP Award в Лос-Анджелесі і премію Best Score Composer на фестивалі фільмів жахів в Сан-Франциско. Кшиштоф Зануссі зняв про нього фільм. До того, як Кіляр написав свій найвідоміший твір - симфонічну поему "Кшесани" - він вважався провідним представником польського музичного авангарду. Тоді він уже написав RIFF 62 ультрасучасну композицію за звучанням і формою, яка стала символом бунту проти традиції, маніфестом майбутнього. На фестивалі "Варшавська осінь" RIFF 62 викликала справжній фурор. Потім композитор захопився іншим авангардом - мінімалістичною музикою. Orawa для камерного оркестру, яка прозвучить в цій українській серії концертів написана вже в іншій стилістиці: Кіляр майже відмовився від авангардних технічних засобів, користувався більш спрощеною музичною мовою, вважав за краще використовувати сильне звучання і впливати на емоції.
1. 
Проєкт відбувається завдяки дофінансованню з коштів Міністра Культури та Національної Спадщини Республіки Польща з Фонду Промоції Культури та Польського інституту у Києві.
Акредитація обов'язкова!
За акредитацією, отриманням фото для анонсів, з питань організації інтерв'ю, запрошень у прямі ефіри/записи автора проєкту і диригента Романа Реваковича, за дод. інформацією, звертайтеся до PR-агенції "Дель Арте": Ольга Стельмашевська, тел.: 067 238 81 85, ostelm7@gmail.com Юрій Гулевич, тел.: 067448 05 35, ygulevich@gmail.com
Джерело: Польський Інститут у Києві
|